Коли відчуваєш себе споживачем освіти

Мабуть, за останній місяць в усіх діалогах та бесідах  з друзями/знайомими/ одногрупниками/товаришами найчастіше звучало запитання “Ну і як воно “ТАМ”? Чим відрізняється європейська освіта?”. Так ось, “галопом по Європі” спробуєм розібратися чим саме, чому і як сильно відрізняється болонська система “по-голландськи” від болонської системи “по-українськи”.

Маленька історична довідка

Формально Нідерланди, як і інші 28 країн Європи, доєдналися до Болонського процесу у 1999 році, коли підписали Болонську декларацію. Вища освіта в Голандії розпочинається, як і в нас, з рівня бакалавра, термін навчання за яким триває 3 роки на противагу українським 4. На магістрів нідерландці вчаться впродовж 2 років.
Університет Гронінгена – один з найстаріших та найбільш гідних поваги ВНЗ Нідерландів та Європи. Заснований у 1614 році, сьогодні університет надає освіту 30 000 студентів, 4000 з яких – іноземці зі 120 країн світу. 20% викладацького складу – також вихідці з закордону. В Університеті діє 10 факультетів, кожен з яких пропонує бакалаврські, магістерські, аспірантські та програми по обміну. Університет входить в ТОП-100 університетів світу та Європи за різними рейтингами (до прикладу), а також в ТОП-3 найкращих дослідницьких університетів Європи. Серед випускників Ряйксуніверсітайту Гронінгена – Ернест Йонлі Параманга (дипломат, політичний діяч Буркіна-Фасо, прем’єр-міністр країни у 2000-2007 роках), Йоб Кохен (нідерландський політик, юрист, бургомістр Амстердама у 2001-2010 роках, лідер Labour Party у 2010-2012 роках), Вю́ббо Йоха́ннес О́ккелс (фізик, астронавт, перший громадянин Голландії, що побував в космосі), Вім Дейсенберг (нідерландський політик, член партії Партії праці, перший президент Європейського центрального банку у 1998-2003 роках), Клас Кнот (нинішній голова Нідерландського центрального банку), Дірк Стіккер (нідерландський державний і політичний діяч, дипломат, Міністр закордонних справ Нідерландів у 1948–1952роках, Генеральний секретар НАТО у 1961–1964 роках) та багато інших визначних особистостей.

ZlYlWM7L91Y
Вікна університетської бібліотеки, що віддзеркалюють саму Екедемібилдінг Університету Гронінгена

Навчальний процес, ECTS, предмети

Як студентка по обміну, я мала змогу САМА обрати предмети для вивчення, з обов”язковою вимогою – набрати 30 ECTS чи, як в нас кажуть, кредитів.Тому перші пунктики, по яких Університет Гронінгена отримує перемогу в умовній битві з ЛНУ, – це САМОСТІЙНИЙ вибір ВУЗЬКОСПЕЦІАЛІЗОВАНИХ предметів, що задовольнили вимогу про 30 ECTS з лише 1-2 парами щодня (при вихідному дні – вівторку). Дуже хочеться нагадати нашим високопосадовцям, що саме СТУДЕНТИ мають право за Болонською системою обирати частину предметів, а не сліпо слідувати розкладу, який дає деканат з 10-12 предметами на ці ж 30 кредитів, завантаженістю по 3-4 пари/день + єдиним предметом “вільного вибору”, що за обсягом становить лише 2 ECTS з усього навчального плану на семестр.
Щодо вузькоспеціалізованості, то назви моїх курсів звучать так: “Меншини і мультикультуралізм: політичні дебати” (10 ECTS), ” “Міжнародна комунікація” (10 ECTS), “Нідерландські студії” (5 ECTS) та  “Розвиток мовних навичок з німецької мови (рівень А2) (10 ECTS)”. Проте навіть не в назвах суть. З жодного предмету, з жодного! ми не виділяли час на “предмет/об”єкт/джерела/методи”! Так, з міжнародної комунікації, до прикладу, ми ознайомлювались з визначенням культури, з “меншин і мультикультуралізму” розбирали ознаки нацменшин, але! витрачати цілу лекцію на 7-10 дефініцій, з яких практично знадобиться 1-2-3, а запам”ятається одна, дві групи методів: загальнонаукові і спеціальні, що дублюють одне одного у споріднених дисциплінах і решту незастосовної теорії НІХТО з викладачів не витрачав час.
Наступний пункт, в якому з точки зору “зручності” українські ВНЗ виграють, а з точки зору розуміння галузі поступаються – підготовка до лекцій. Саме так, до лекцій, а не семінарів. До прикладу, перед лекцією на тему глобалізації нам необхідно було прочитати два уривка з літератури (сумарно прибл. на 40 сторінок тексту) і дати відповіді на 3 запитання (сумарно на 400 слів), дедлайн сабмітування – кілька годин ДО початку лекції. Але, навіщо готуватись до лекції, якщо викладач і так розповість все сам, подумали б студенти в Україні. Тут же процес прочитання матеріалів перед лекцією якраз означає процес самостійного засвоєння базового матеріалу напередодні, аби під час лекції зосередитись на конкретних прикладах/діаграмах/цитатах та інфографіці.

ayr6SCjcOJE (1)
Ознайомча пара з нідерландської мови в рамках Інтродакшн вік: прекрасний професор і співав, і динамічно рухався по аудиторії, і відповідав на каверзні запитання студентів по обміну щодо голландських звичаїв і традицій

Семінари, практичні роботи і матеріальна забезпеченість

Тут нема списку питань для розгляду на семінарі, тут нема єдиної презентації індивідуального завдання десь в кінці семестру, тут нема балів за “відповідь” чи “доповнення”. Насправді після першої лекції я була в стані легкого шоку, адже ми настільки на прикладах розбирали тему національних меншин. Викладач, видно, дуже цікавився темою України, але недостатньо про неї інформації в Нідерландах, тому і запитався прямо. В них тут побутує думка про те, що русскоговорящіє українці на Сході нашої держави – це вже меншина, але ми спростували цей міф.
На семінарах з “меншин” ми розглядаєм питання кризи біженців у Європі. Кожного семінару година часу йде на презентації країн, що якоюсь мірою пов”язані з кризою (країни походження/транзиту/приймаючі), самі народи. Презентації самих студентів двох типів: інформативного або ж аналіз новин таких ЗМІ, як The Guardian, The NY Times та інших впродовж тижня згідно необхідної тематики. Друга година семінару – дискусія. І так щоразу. Кожен за семестр повинен підготувати дві презентації в двох форматах.
З міжнародної комунікації семінари розпочнуться з квітня, передбачатимуть лише роботу в групах по 4-5 людей над необхідним проектом.
zajVBxCetuk (1)
З німецької мови, очевидно, в нас кожне заняття – практичне. Це єдиний предмет, де різниці з Україною мало. Перевага лише – в кількості пар (6 год німецької /тиждент в порівнянні з ЛНУ-шними трьома), викладач у нас австрійка, пояснення (при моєму то А1) німецькою! (це надзвичайно важко, адже думаєш українською, мусиш говорити німецькою, а як щось незрозуміло – переходити на англійську, справжнісінький “крижаний мовний душ”), за двогодинну пару ми встигаємо усе: і послухати текст, і повправлятися в усному мовленні, і послухати пояснення граматики, закріпивши це практичними вправами.
Кожна лекція проходить з залученням інтерактивних технологій. І це не читання з презентацій, як у нас. В презентації – відео, таблиці, анімації. Викладач презентацією лише ілюструє сказане. І ніяких паперів/десятків видрукуваних листків з лекцією нема. Мені важко називати лекторів лекторами, адже це не лекції, це скорше тренінги, лише без руханок-тімбілдінгів. Викладач питається, рухається по аудиторії, ілюструє сказане презентацією. А ти сиди і лише вбирай у себе це все, як губка:) То просто рай!

EPDD1yLLaXs
На навчання – червоною доріжкою!

Час або як в структурі навчального процесу проявляється характерна риса голландців, які ненавидять очікування

На екедемік скілс інтродакшн нам сказали “Dutch people hate waiting!”. Це правда, адже все тут, як в місті, так і в університеті дуже дисципліновано. Жоден викладач не запізниться на пару, водночас, жоден не триматиме вас довше, ніж за розкладом. Це саме стосується і дедлайнів. Завдяки ресурсу Нестор ти можеш слідкувати за своїм розкладом, новинами університету, балансом твоїх коштів на студентському (саме студетською карткою необіхідно розраховуватись як за каву з автомата, так і за роздрук на принтері в універі чи бібліотеці) оголошеннями викладачів щодо організаційних питань, бачити списки групи, всі домашні завдання, а також маєш надсилати самостійні домашні роботи, переглядати і завантажувати презентації теж тут. Так ось, кожне завдання має свій дедлайн. Нема “залишіть мені на кафедрі”, “ну добре, принесете на наступний раз” і тд. Все чітко і структуровано!

screencapture-nestor-rug-nl-webapps-portal-execute-tabs-tabAction-1455822255382
Моя NESTOR-івська хоумпейдж

 

Викладацький підхід: тренер і порадник

На кожному першому занятті з кожного предмету пара розпочиналась з представлення викладача (не в стилі “асистент такої то кафедри, мене можна знайти тоді то, тоді то в такій то аудиторії, а з розповіді, яка сфера наукових (і не тільки) інтересів, ким і де до зарашнього моменту працювала і жила людина) і студентів індивідуально (ім”я, спеціальність і країна походження). Згодом перекличка робитиметься часто і за вашим іменем, а не прізвищем. А на лекціях викладач також звертатиметься до вас до імені. Це повага, взаємоповага і це тішить.

Те, чого я чекала більше року в ЛНУ, я отримала в Гронінгені повною мірою – це бажання викладачів чути власну думку студентів. І, мені здалось, що чим більше ця думка “своя, власна”, тим краще. На лекції ти відчуваєш себе як на тренінгу. Викладач подає матеріал, часто запитуючи або “What do you think about this? / Am I right? / Do you have anything to add? / How is it …(при обговоренні якогось конкретного питання) in your country?”. Знаєте, це так класно! Ти справді на основі прочитаного напередодні лекції, викладеного викладачем матеріалу  та власного прівіос експіріенсу можеш сформувати свою точку зору і поділитися нею! Її хочуть тут чути, її вимагають (часто несподівано викладач може і просто назвати твоє ім”я і запитати що ти думаєш з цього приводу)! І навіть коли ти повністю заперечуєш думку викладача, все одно все гаразд, адже ти МАЄШ ПРАВО НА ВЛАСНУ ДУМКУ, а не зобов”язаний повторити те, що думає чи припускає український викладач.

Скільки разів в українському ВНЗ доводилось чути фразу “звісно, дуже цікавий ваш коментар, але розглянемо це детальніше на семінарі, адже я маю вам ще стільки всього подати”! Нідерландський варіант (одного разу ми не встигли пройти все на лекції): “Студенти, це моя помилка, що я не встиг поговорити з Вами про це і це, наступного разу такого не буде, спробуйте розібратись в цьому самі, переглядаючи вдома презентацію”.
Або ж початок лекції (цей пункт вписаний в плані заняття) з окремо відведеного часу на організаційні питання, питання з приводу підготовки до семінарів, всього того, що студенти хочуть запитати викладача.
Як на мене, це скорше людський фактор. Це не питання законодавче чи фінансування. Українські викладачі, будь ласка, налагоджуйте фідбек зі студенством! Ми того хочемо і, чесно, дуже цінуватимемо!

DPWO94_2UuM (1)
Панорама з вікон однієї з аудиторій

Види контролю, відвідуваність, іспити і перевірка на плагіат

Для того, щоб бути допущеним до іспиту необхідно відвідати 80% занять і зробити 80% домашніх завдань. Аби здати іспит, треба набрати мінімум 5,5 балів з 10 можливих. If not, є ще одна можливість перездачі. Все. І жодних доношень робіт, відпрацювань та комісій. Просто, чітко і ясно. Ніхто ні на кого не жаліється. І якщо ти не здав з другого разу іспит чи через невідвідування занять недопущений до складання іспиту – ітц онлі йор фолт. Тобі не зарахують предмет як зданий, відповідно і ECTS.
В  Україні таки побутує стереотип, що на Заході всі види контролю в тестовій формі, тому ніхто нічого не знає. А в нас от як класно – відкриті відповіді на запитання. Так ось, ні, це неправда. Ті іспити, які мають бути в мене, будуть в змішаному форматі, а деякі – усні. Тому не тестами єдиними:)
Взагалі, про що ще варто сказати, так це про модулі. В такому вигляді. як в нас, тобто письмові контрольні роботи, їх тут нема. Тут взагалі нема тестів/самостійних. Але екзаменаційних сесій дві. Одна в квітні – інша – в червні. З обов”язковим тижнем канікул напередодні для підготовки до іспитів.
Ноу чітінг! Всі письмові роботи періодично рендомно перевіряються на плагіат. На іспитах, тим паче, ніхто не списує. Якщо вас викриють у такому “ремеслі” – виключення з курсу, а потім з універу. Без розмов.

4fhMlHYyFAQ

Інтерактивні пари+ повага + чесність =  освічене і щасливе студентство

Лекції в форматі тренінгів, робота в групах, підготовка презентацій на домашнє завдання, викладачі – нейтів спікери, чудова матеріальна забезпеченість, усмішки і толерантне ставлення… Мені цього достатньо, щоб відчувати себе щасливим студентом. Скаржитись можна лише на те, що підручники треба купувати самому (приблизно 20/30 євро/примірник), багато читати перед парами. Але, тут ти маєш всі умови для того, аби сформувати критичне мислення, поділитись власною думкою, запитати про “все на світі” в межах пари у викладача. Просто живи і розвивайся! Голландці знайшли оптимальний варіант – поєднання організованості з легкістю, прямоти з толерантністю. Це, як в житті, так і в освіті.

academiegebouw-rug-blauw-verlicht-tijdens-wereld-autisme-dag!attachment

Розвивайтесь, вчіться, любіть Україну і змінюйте її, починаючи з себе!


З Гронінгена,
Аліна Черкас

Instagram: alinacherkas

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s